МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ ОМР КЗПСО «МИСТЕЦЬКА ШКОЛА № 11 м. ОДЕСА»



СХВАЛЕНО:

педагогічною радою КЗПСО «МШ №11 м. Одеса»

протокол від 31 серпня 2020 року № 1

ЗАТВЕРДЖЕНО:

наказом директора КЗПСО «Мистецька школа № 11 м. Одеса»

від 1 вересня 2020 року № 31



ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ, ІНСТУМЕНТАЛЬНІ КЛАСИ: ФОРТЕПІАНО, СКРИПКА, ВІОЛОНЧЕЛЬ, ФЛЕЙТА, КЛАРНЕТ, САКСОФОН, БАНДУРА, БАЛАЛАЙКА, ГІТАРА, ДОМРА, БАЯН, АКОРДЕОН, СИНТЕЗАТОР, ЕЛЕКТРОГІТАРА, УДАРНІ.



Розроблена на основі «Типової освітньої

програми елементарного підрівня з музичного

мистецтва, інструментальні класи»,

затвердженої наказом Міністерства Культури

України від 24.04.2019 р. № 352.

Розробник: О.Р. Лазарева, заступник директора

КЗПСО «Мистецька школа № 11 м. Одеси»,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист





ОДЕСА 2020



ЗМІСТ

ВСТУП

Вступ

1. Пояснювальна записка

1.1. Інформаційна довідка

1.2. Нормативне забезпечення освітньої програми

1.3. Аналітичне обґрунтування освітньої програми

2. Загальні положення

2.1. Характеристика освітньої програми та її мета

2.2. Нормативний строк навчання

2.3. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання освітньою програмою

2.4. Форми організації освітнього процесу

2.5. Наповнюваність груп

2.6. Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів

2.7. Ресурси для забезпечення навчальних результатів

3. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

4. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

4.1. Планування та організація освітнього процесу

5. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

5.1. Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти

5.2. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

5.3. Навчально-методичне забезпечення

5.4. Матеріально-технічне забезпечення

5.5. Якість проведення навчальних занять

5.6. Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою

5.7. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)



ВСТУП

Освітня програма відображає цілі, задачі, напрями та зміст діяльності, забезпечує цілісність освітнього простору КЗПСО «Мистецька школа № 11 м. Одеса (далі – Заклад) та його специфіки, визначає головний результат педагогічного процесу – досягнення здобувачами певного рівня музичної освіти.

При розробці програми враховувалась специфіка Закладу додаткової позашкільної мистецької освіти як елементу української освітньої системи з урахуванням наступних характеристик:

- вільний особистісний вибір діяльності, що визначає індивідуальний розвиток людини;

- варіативність змісту та форм організації освітнього процесу;

- діяльнісний характер освітнього процесу, його націленість на формування соціальної адаптивності, відповідальності;

- оцінка освітніх результатів на основі особистісно-значущих цінностей;

- сотворчий характер стилю взаємовідносин викладачів зі здобувачами освіти.

Програма включає наступні структурні компоненти: пояснювальну записку, що містить загальні відомості про Заклад, нормативне забезпечення освітньої програми та її аналітичне обґрунтування; загальні положення; нормативні результати, цілі та зміст навчання;перелік освітніх компонентів, нормативний зміст освіти; перелік інструментів системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.



1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Інформаційна довідка

Комунальний заклад початкової спеціалізованої освіти «Мистецька школа № 11 м. Одеса» є юридичною особою, бюджетною неприбутковою установою; тип Закладу - позашкільний освітній заклад в сфері культури; вид - початкова ланка спеціалізованої мистецької освіти. Заклад діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10. 06. 2020 р. № 6114 – VII, володіє відокремленим майном, має самостійний кошторис і баланс, власну бухгалтерію та інші атрибути юридичної особи. КЗПСО «МШ №11» здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», «Про місцеве самоврядування в Україні», положення про мистецьку школу, затвердженого наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року № 686, інших нормативно-правових актів України, рішень Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, наказів директора департаменту культури та туризму Одеської міської ради.

Місцезнаходження Закладу: 65065, м. Одеса, вул. Варненська, 12.

Засновник: Одеська міська рада. Функції органу управління закладом здійснює від імені засновника департамент культури та туризму Одеської міської ради.

Директор: Флоров Д. Д.

Контактна інформація: телефон 048 765 5291; е-mailmuzshkola11@gmail.com; сайт www.muzskola.od.ua.

1.2. Нормативне забезпечення освітньої програми

Програма складена відповідно до нормативних документів, що регламентують діяльність мистецьких шкіл України:

- Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

- Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-III

- Концепції сучасної мистецької школи, що затверджена наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433

- Положення про мистецьку школу, затвердженого наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року № 686

- Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи, затвердженої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 24 квітня 2019 року № 352;

- Статуту, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10. 06. 2020 р. № 6114 – VII.

1.3. Аналітичне обґрунтування освітньої програми

КЗПСО «МШ №11» є закладом позашкільної освіти і забезпечує здійснення освітньої діяльності по реалізації додаткових освітніх програм в сфері мистецтва з метою задоволення потреб населення в інтелектуальному, художньо-естетичному та морально-духовному розвитку.

Освітня програма є єдиним комплексом освітніх компонентів, спланованих й організованих мистецькою школою з метою досягнення учнями результатів навчання (набуття компетентностей). Для забезпечення високої якості освіти необхідно, щоб кожен з учасників освітнього процесу (викладач, здобувач та батьки/інші законні представники) усвідомили рівень відповідальності за результат своєї роботи:

- учень — забов’язаний виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану), завзято працювати не тільки в класі, а й вдома, дотримуючись принципу академічної доброчесності та досягати передбачених Програмою результатів навчання;

- викладач — забов’язаний професійно виконувати освітню програму для досягнення учнями передбачених нею результатів навчання; організувати творчу та культурно-просвітницьку роботу з кожним здобувачем освіти свого класу;

- батьки (інші законні представники) — забов’язані забезпечити регулярність та ефективність домашньої роботи своєї дитини, організувати режим дня, забезпечити контроль та підтримку домашніх занять. Зацікавленість батьків (інших законних представників), їх глибоке залучення до процесу, постійна присутність на концертах, конкурсах, участь в проектах школи – обов’язкова умова успішності дітей.

Висока якість освіти, її доступність, привабливість для учнів та їх батьків (інших законних представників), духовно-моральний розвиток, естетичне виховання та художнє становлення особистості забезпечується в МШ комфортним, розвиваючим освітнім середовищем, що включає: організацію творчої діяльності шляхом проведення різноманітних творчих заходів, використання в освітньому процесі найкращих сучасних технологій, побудову змісту індивідуальних планів навчання з урахуванням розвитку конкретної дитини, ефективне управління освітнім закладом.



2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи фортепіано, скрипка, віолончель, флейта, кларнет, саксофон, бандура, балалайка, гітара, домра, баян, акордеон, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани (далі – Програма) розроблена для елементарного підрівня початкової музичної освіти, основною метою здобуття якої є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Освітня програма розроблена на основі «Типової освітньої програми елементарного підрівня з музичного мистецтва, інструментальні класи», затвердженої наказом Міністерства Культури України від 24.04.2019 р. № 352.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

- зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (І клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидкому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування «розриву» в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування» (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

- зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидкому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Дана освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування в учнях початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних виконавських компетентностей з музично-інструментального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через доручення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної, спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття музичної освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;

- опанування техніки виконання (відтворення) музичних творів шляхом гри на музичному інструменті, практичне засвоєння засобів музичної виразності для їх усвідомлюваного застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;

- формування навичок емоційного та художньо-образного виконання музичних творів;

- формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

- вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування, виконання творів музичного мистецтва;

- формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою в інструментальних класах базового (середнього) підрівня загально-мистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва.

Нормативний строк навчання за даною освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6-7 років (І клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музично-інструментальної освіти елементарного підрівня за цією освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування даної освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання домашньою, дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за даною освітньою програмою. Розпочати навчання за даною освітньою програмою початкової мистецької освіти з музично-інструментального мистецтва на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання Середня кількість навчальних годин на тиждень Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)
на 1 та 2-му роках навчання 5,5 385
на 3 та 4-му роках навчання 6,5 455
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (4 роки) 840

Основною формою організації освітнього процесу є урок індивідуальний або груповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою (стандартом). Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:
«Музична грамота та практичне музикування» — 8 – 12учнів;
«Бесіди про мистецтво» — 8 – 12учнів;
«Інструментальний ансамбль» — залежно від складу від 2 до 12 учнів;
«Оркестр» (групи оркестру) — відповідно до складу в середньому 6 учнів;
«Хор» (групи хору) — 12 – 15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20% (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування»). У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти – розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчанняучня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними программами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентками:

1. «Музичний інструмент» - у формі іспиту;

2. «Музична грамота та практичнее музикування» і «Бесіди про мистецтво» - у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання;

3. «Хор» / «Оркестр» / «Ансамбль» - у формі публічного коллективного виступу.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання передбачених даною освітньою програмою, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

Вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

Бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі. Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

1. Початковий (1-3 бали)

2. Середній (4-6 балів)

3. Достатній (7-9 балів)

4. Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними цією освітньою програмою та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених даною освітньою програмою можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загально-мистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа комплектується необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 №475 (зі змінами).



3 НОРМАТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЗМІСТ (ЦІЛІ) НАВЧАННЯ

Опанування нормативного змісту навчання за даною освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності Зміст (цілі) навчання Очікувані Результати навчання
1. Загальна інтегрована компетентність Самостійне опанування нескладного навчального матеріалу. Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації. Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик. Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори. Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання. Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно обирає для вивчення твір). Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з музичного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.
2. Мистецько-теоретична компетентність Знання та розуміння поняття «мистецтво», видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва. Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття. Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою. Демонструє розуміння поняття «мистецтво», основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (музичного) мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.
3. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві. Види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності. Музична грамота (усно та письмово):
- графічна фіксація елементів музичної мови;
- музично-ігрова та рухова діяльність;
- виховання метро ритмічного відчуття;
- настроювання інтонаційно-мелодичного слуху;
- аналіз музичних творів;
- практичне музикування;
- імпровізаційно-творча діяльність; Інтонування голосом. Написання одноголосного музичного диктанту, читання нот з листа, підбір на слух.
Називає види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва. Демонструє знання нотної грамоти, називає та застосовує в практичній роботі октави, знаки альтерації, скрипковий та басовий ключі, розміри, основні лади, ритм, метр, тональності. Розрізняє основні градації динаміки, назви та позначення динамічних відтінків. Чисто інтонує голосом. Розрізняє темпи, їх назви та позначення. Демонструє знання основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період), знає форми побудови музичних творів (двочастинної, простої тричастинної, варіації), каданс. Знає основні гармонічні функції тональності. Читає ноти з листа (спираючись на аналіз музичного тексту) нескладні твори (2-3 року навчання). Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень. Записує одноголосний музичний диктант на 4 такти. Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну термінологію державною мовою.
4. Музично-виконавська компетентність Формування ігрового апарату, знання основних засобів звуковидобування. Гра на інструменті в межах, передбачених навчальною програмою з фаху (основні аплікатурні формули, поняття про динамічну шкалу ті її відтворення на інструменті, розвиток музичного слуху, інтонування на інструменті тощо). Відтворення програмних мистецьких творів з відповідним ступенем емоційності та музикальності. Під час гри на інструменті демонструє добре організований та відповідно розвинений ігровий апарат. Володіє культурою звуковидобування/звукоутворення на основі постійного слухового контролю. Відтворює характер та художній образ музичного твору із застосуванням визначених засобів музичної виразності (динаміка, темп тощо), як елементів музичної мови. Демонструє володіння належним рівнем виконавської техніки. Виконує програмні твори відповідно до своїх здібностей.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві. Виконання програмних творів в ансамблі, хорі (оркестрі). Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату. Грає в інструментальному ансамблі з учнями свого або інших фахів та/або хорі. Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю. Виконує твори у хоровому колективі та/або оркестрі (ансамблі). Демонструє розуміння своєї ролі у виконавському колективі та відповідальності за спільний результат виконання.
6. Компетентність з публічного музичного виступу. Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією. Грає з настроєм. Не боїться виступати перед аудиторією. Не втрачає сценічної витримки, не зупиняється, не забуває нотний текст. У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією. Має гарний зовнішній сценічний вигляд.

4 ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ: НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ ОСВІТИ.

Нормативний зміст цієї освітньої програми елементарного підрівня складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня охоплює весь спектр освітніх компонентів визначених даною освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів, видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти в інструментальних класах є обов’язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин
Інваріантний складник
Музичний інструмент, усього 280
Музична грамота та практичне музикування, усього 210
Бесіди про мистецтво, усього (на 3 та 4-му роках навчання) 70
Хор / Інструментальний ансамбль (колективне музикування), усього 140
Варіативний складник, усього 140
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього (та середня кількість годин тижневого навантаження) 840
На 1 та 2-му роках навчання 385 (5,5)
На 3 та 4-му роках навчання 455 (6,5)

Кількість годин навчального навантаження, визначених даною освітньою програмою є основною для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Музичний інструмент» (окрім інструментів фортепіано, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), «Хор», «Інструментальний ансамбль (оркестр)» (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100% годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100% годин, передбачених для зведених репетицій хору/оркестру;

не більше 100% годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Планування та організація освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану складаються на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової музичної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого типовою освітньою програмою.

Навчальний план

освітньої програми КЗПСО «Мистецька школа № 11 м. Одеса» з музичного мистецтва, інструментальні класи: фортепіано, скрипка, віолончель, флейта, кларнет, саксофон, бандура, балалайка, гітара, домра, баян, акордеон, синтезатор, електрогітара, ударні. рівень освіти — початкова мистецька освіта, підрівень — елементарний, строк навчання — 4 роки

Навчальні дисципліни (освітні компоненти) Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання Усього годин Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік
Музичний інструмент 2 2 2 2 280 Концертний виступ-іспит
Музична грамота та практичне музикування 1,5 1,5 1,5 1,5 210 Комплексний іспит-співбесіда з виконанням творчого завдання
Бесіди про мистецтво (групові заняття) 0 0 1 1 70 Публічний колективний виступ-іспит
Інструментальний ансамбль (оркестр) / Хор (колективне музикування) 1 1 1 1 140 Відповідно до навчальних програм
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи** 1 1 1 1 140
Усього годин на тиждень 5,5 5,5 6,5 6,5 24 Х
Усього годин на навчальний рік 192,5 192,5 227,5 227,5 840 Х

* примірний перелік навчальних дисциплін за вибором: другий музичний інструмент, читка нот з листа тощо.

** примірний перелік інших форм роботи: репетиції, постановка концертних номерів, сольний спів (для класу бандури) тощо.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізичного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Усі учні початкової музичної освіти елементарного підрівня повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

«Інструментальний ансамбль (оркестр)» — для учнів, фахом яких є один з оркестрових інструментів, або

«Хор».

У межах вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)» планування освітнього процесу для учнів, фахом яких є оркестрові інструменти може відбуватися у формі гри в сталому ансамблю / гри в ансамблях, різних за складом / гри в оркестрі (за наявності). Вибір форми колективного музикування здійснюється за бажанням учня/учениці та/або за рекомендацією викладача.

При обранні форми «гра в ансамблях різних за складом» та/або «гра в оркестрі» розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)», здійснюється шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Учні, фахом яких є фортепіано, а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну «Хор (вокальний ансамбль)». Інші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни «Хор» на другому-четвертому роках навчання за умови вивчення ними навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль» в рамках варіативного складника.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, «Інструментального ансамблю (оркестру)» та «Хору» з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

Розподіл годин освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, сольний спів (для класу бандури – особливо рекомендовано) тощо.

У разі застосування цього способу розподілу варіативного складника педагогічна рада може передбачити таку ж саму кількість годин, яка передбачається для фаху, на вивчення іншого музичного інструменту, утворюючи інститут партнерства між викладачами з різних інструментів, що позитивно впливатиме на обсяг їх педагогічного навантаження та створення додаткових учнівських виконавських колективів.

2) Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад «Музичний інструмент» здійснюється у разі:

- значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

- виявлення у учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу та формування ширших компетентностей, ніж передбачені даною навчальною програмою.

3) Планування не більше 1 години (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.



5 ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецької школи та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у Закладі покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну музичну освіту) або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відео хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.